Клініко-діагностичні та хірургічні особливості уламкової емболії правого шлуночка в умовах мінно-вибухової травми

  • В. В. Лазоришинець ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1748-561X
  • М. Л. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-0292-3250
  • К. В. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1508-9293
  • Р. М. Вітовський ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5318-6708
  • С. О. Сіромаха ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7031-5732
Ключові слова: вибухова травма, уламкові поранення, емболія правого шлуночка, КТ діагностика уламкових уражень, видалення уламків, тактика лікування, ознаки уламкової емболії

Анотація

На окреме місце серед уламкових поранень виходить уламкова емболія серця та судин, що є рідкісним наслідком балістичних ушкоджень, і полягає в травматичному проникненні в кровоносну судину стороннього тіла (зазвичай кулі або уламка), яке потім продовжує мігрувати вздовж траєкторії судини в іншу частину тіла. Рідкісність такого ураження і значна варіабельність клінічних проявів призвели до відсутності напрацьованих стратегій лікування або ведення такого стану.

Мета. На основі досвіду лікування мінно-вибухових поранень представити особливості перебігу, діагностики та тактики лікування уламкової емболії правих відділів серця.

Матеріал та методи. Наш досвід лікування мінно-вибухових поранень складає 90 випадків. Поранення безпосередньо серця спостерігалось у 41 (45,8 %) пораненого. Локалізація уламків у порожнині правого шлуночка діагностована у 14 пацієнтів. Уламкова емболія порожнини правого шлуночка серця спостерігалась в 2 випадках, що склало 2,5 % від загальної кількості хворих з мінно-вибуховими пораненнями. Провідним діагностичним методом, що дозволив виявити уламок, була КТ з контрастним підсиленням та синхронізацією.

Результати. В результаті мінно-вибухового уламкового ураження обидва представлені пацієнти були поранені в верхні або нижні кінцівки. При цьому порушення цілісності грудної клітки або діафрагми не спостерігалося. У всіх поранених виявлені уламки в порожнині правого шлуночка. Діагностика наявності уламка в серці відбулась в різний термін після поранення, від 1 дня до 5 місяців. Всі хворі прооперовані зі штучним кровообігом доступом через тристулковий клапан. В усіх випадках ознак порушення цілісності стінок серця не виявлено. Неодимовий магніт застосовувався на кожній операції.

Висновки. Попадання уламків в венозні судини верхніх та нижніх кінцівок може супроводжуватись міграцією снаряда до правих відділів серця з подальшою фіксацією до трабекул правого шлуночка та можливістю попадання в басейн легеневої артерії. На наш погляд, для запобігання міграції уламків у судини басейну легеневої артерії тактика видалення уламків, що знаходяться в порожнині ПШ, має бути пріоритетною.

Посилання

  1. Siromaha S. O., Danchenko P. A. Principles of providing medical care for combat cardiac trauma in drawings and algorithms. Ukrainian Journal of Cardiovascular Surgery. 2022; 1 (30): 99–107. doi: https://cvs.org.ua/index.php/ujcvs/article/view/476.
  2. C. N. Bagot, R. Arya. Virchow and his triad: a question of attribution. British Journal of Haematology, 143 (October (2)) (2008), pp. 180–190. https://doi.org/10.1111/j.1365-2141.2008.07323.
  3. N. R. Barrett. Foreign bodies in the cardiovascular system. British Journal of Surgery, 37 (April (148)) (1950), pp. 416–445. https://doi.org/10.1002/bjs.18003714804
  4. Ram Sharony, Liran Statlender, Yaron Shapira, Mordehay Vaturi, Shlomit Tamir. A shrapnel migration from a peripheral vein to the right ventricle: case report. European Heart Journal – Case Reports, Volume 8, Issue 9, September 2024. https://doi.org/10.1093/ehjcr/ytae491
  5. A. H. Kuo, A. E. Gregorat, C. S. Restrepo, S. Vinu-Nair. Systematic review of civilian intravascular ballistic embolism reports during the last 30 years. Journal of Vascular Surgery. Volume 70, Issue 1, July 2019 Pages 298–306. 10.1016/j.jvs.2019.02.004
  6. Sammy Shihadeh, Anwar Khan, Kristen Walker, Ali Al-Rawi, Alfredo Cordova. Penetrating cardiac injury resulting in a bullet embolus: a case report, Journal of Trauma and Injury. 2024; 37 (3): 233–237. https://doi.org/10.20408/jti.2024.0018
  7. Pelosi R. B., Scarpelini S, Godinho M, et al. Right hepatic vein bullet embolism: a case report. Trauma Case Rep. 2023; 49: 100975. doi: 10.1016/j.tcr.2023.100975.
  8. Reese M. W., Rendel R. E., Collins J. N. Management of venous and arterial bullet emboli. Am Surg 2023; 89: 3614–5. https://doi.org/10.1177/00031348231167413.
  9. Donahue C, Al-Natour O, Gupta S, Scalea T. M. Pulmonary artery bullet embolization. J Trauma Acute Care Surg 2021; 91: e 150–1. https://doi.org/10.1097/TA.0000000000002314.
  10. Nguyen P, Sirinit J, Milia D, Davis C. S. Management of intracardiac bullet embolisation and review of literature. BMJ Case Rep 2022; 15: e 247252. https://doi.org/10.1136/bcr-2021-247252.
  11. Henderson L., Wachsman A., Chikwe J., Esmailian F. Venous bullet embolism to the right ventricle: case report and review of management. Clin Case Rep 2020;.9:.917–21..https://doi.org/10.1002/ccr3.3284.
  12. Bakir D. A., Othman Y. N., Taha A. Y. Pulmonary bullet embolism following cardiac gunshot wound: case report of a bullet that traversed the heart twice. Cardiothorac Surg. 2020; 28: 5. https://doi.org/10.1186/s43057-020-0017-5.
  13. Baum GR, Baum JT, Hayward D, MacKay BJ. Gunshot wounds: ballistics, pathology, and treatment recommendations, with a focus on retained bullets. Ort hop Res Rev 2022;14:293–317. https://doi.org/10.2147/ORR.S378278.
  14. M. Schurr, M. Mc Cord, M. Croce. Paradoxical bullet embolism: case report and literature review. Journal of Trauma, 40 (6) (1996), pp. 1034–1036. DOI: 10.1097/00005373-199606000-00034.
  15. K. R. Miller, M. V. Benns, J. D. Sciarretta, B. G. Harbrecht, C. B. Ross, G. A. Franklin, et al. The Evolving Management of Venous Bullet Emboli: A case series and literature review. Injury, Int. J. Care Injured, 42 (2011), pp. 441–446. https://doi.org/10.1016/j.injury.2010.08.006.
  16. Brian Yoon, MC USA, DO, Samuel Grasso, MC USA, DO, Luke J Hofmann, MC USA, DO FACS. Management of Bullet Emboli to the Heart and Great Vessels. Military Medicine, Volume 183, Issue 9–10, September–October 2018, Pages e307–e313, https://doi.org/10.1093/milmed/usx191.
Опубліковано
2026-04-13
Як цитувати
Лазоришинець, В. В., Руденко, М. Л., Руденко, К. В., Вітовський, Р. М., & Сіромаха, С. О. (2026). Клініко-діагностичні та хірургічні особливості уламкової емболії правого шлуночка в умовах мінно-вибухової травми. Трансплантація та штучні органи, 4(1-2), 6-19. https://doi.org/10.63181/2788-4740.4.1.2026.6-19