Лікування серцевої недостатності у хворих на ішемічну кардіоміопатію з використанням клітинної терапії

  • О. Ю. Усенко Академік Національної академії медичних наук України, Віце-президент НАМН України, професор, доктор медичних наук, Генеральний директор ДУ «Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова» НАМН України https://orcid.org/0000-0001-8074-1666
  • А. В. Габрієлян доктор медичний наук, завідувач відділу трансплантації та хірургії серця ДУ «Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова» НАМН України https://orcid.org/0000-0002-4141-5902
  • В. Й. Сморжевський доктор медичних наук, професор кафедри високоспеціалізованої хірургії та трансплантаційної медицини НУОЗ України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0009-0006-2712-2464
  • І. В. Кудлай лікар-кардіолог ДУ «Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова» НАМН України https://orcid.org/0000-0001-5401-3374
  • О. Ю. Марченко лікар-кардіолог ДУ «Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова» НАМН України, ДУ «Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова» НАМН України, м. Київ Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика, м. Київ https://orcid.org/0009-0008-0758-9715
Ключові слова: ішемічна кардіоміопатія, серцева недостатність, трансплантація стовбурових клітин.

Анотація

Мета. Дослідити вплив стовбурових клітин пуповинної крові на перебіг серцевої недостатності у хворих з ішемічною кардіоміопатією.

Матеріали і методи. Дослідження охопило 113 пацієнтів з ішемічною кардіоміопатією, співставних за віком, статтю та основними клінічними показниками. Пацієнти були розподілені на чотири групи залежно від методів лікування: коронарне шунтування (КШ) – 35 пацієнтів (33 %), коронарне стентування (КС) – 38 пацієнтів (31 %), коронарна реваскуляризація та трансплантація стовбурових клітин (КР+ТСК) – 20 пацієнтів (18 %), медикаментозне лікування (МЛ) – 20 пацієнтів (18 %). Спостереження тривало 48 міс.

Результати. Протягом першого року дослідження у групі пацієнтів КР+ТСК середні показники ФВ ЛШ зросли в 1,7 раза (до лікування 24,8 %, через 1 рік – 37,2 %, через 4 роки – 31,9 %). Результати BNP змінились з вихідним рівнем 998 пг/мл через 12 місяців до 377 пг/мл зі стабілізацією, протягом наступних трьох років спостереження – від 312 пг/мл до 382 пг/мл. Якість життя пацієнтів покращилась, що підтверджується результатами Міннесотського опитувальника. На початку дослідження сумарний бал пацієнтів був 56,8, а через 48 місяців дослідження він максимально знизився в групі КР+ТСК до 46,1, порівняно з іншими групами (КШ – 55,8; КС – 55,2; МЛ – 62,8).

Висновки. Використання трансплантації стовбурових клітин у поєднанні з коронарною реваскуляризацією у хворих з ішемічною кардіоміопатією сприяє покращенню клінічного перебігу хвороби, підвищенню ФВ ЛШ, зменшення вираженості симптомів серцевої недостатності та покращення якості життя пацієнтів. Отримані результати підтверджують доцільність і перспективність застосування клітинних технологій у даної категорії пацієнтів.

Посилання

1
Опубліковано
2025-12-15
Як цитувати
Усенко, О. Ю., Габрієлян, А. В., Сморжевський, В. Й., Кудлай, І. В., & Марченко, О. Ю. (2025). Лікування серцевої недостатності у хворих на ішемічну кардіоміопатію з використанням клітинної терапії . Трансплантація та штучні органи, 4(3-4), 22-33. https://doi.org/10.63181/2788-4740.4.3.2025.22-33